2110 оборона

Минулими вихідними країна святкувала велике церковне свято – Покрова, який із 2014 року став ще й національним – Днем захисника України. Підсумовуючи, як пройшли ці події для українців, слід завжди пам’ятати про самих захисниках, які цілодобово, за будь-якої погоди боронять нашу Батьківщину від агресивного ворога, яким став для нас проросійський окупант.

Військові святкували скромно, не покидаючи свої передові позиції, не вимагаючи жодного помпезного кроку з боку влади. Кожен, хто вважає себе патріотом за діями, покликом душі, або за способом життя вшанував славетних захисників – живих та небожителів.

Так хто ж провів ці значні дати в окопах, в бліндажах та на розвідницьких постах? Це не тільки професійні кадрові військові України. Це представники досить цивільних професій, які ще декілька років назад займалися своєю справою та вели мирний спосіб життя. Мова йде про будівельників, аграріїв, виробників іграшок, водіїв, викладачів, бізнесменів, спортсменів, які визвалися стати надійною стіною заради своєї країни, родини, друзів, нас із вами. Навички та досвід дуже часто стає у пригоді під час військового побуту, адже, навіть на півдні Донеччини, на умовному «нульовому» рубежі усі не бажають забувати про цивілізацію: будують лазні, де приємно і вкрай необхідно змити сирість окопів та збройне масло, планують, будують та укріплюють чисельні підземні бліндажі і перепони для окупантів.

Аграрії, які поміняли свою роботу на зброю, дивуються, що було в головах людей, які закликали «руський мир» на свої родючі черноземи, адже багато Луганської та Донецької землі наразі занедбано, витоптане та покрито осколками та мінами.